Архів статей :: Сайт Ольги Сідєльнікової

Мої старенькі

23.11.2017 16:41

Так сталося, що у моєму будинку живуть лише пенсіонери (вірніше, пенсіонерки). Усі вони - люди особливі, стомлені життям, із зовсім іншим баченням світу і пріорітетами, які часом мене дивують. У кожного своє горе. Щодня я відчуваю їх світ. Іноді мені важко з ними, але намагаюся допомагати і...

Бережіть себе

23.11.2017 16:07

Надсилаю усім промінчик Любові і Добра. Ніколи не зневірюйтеся в людях. Навіть, якщо вам здається, що вас не розуміють. З часом Ви навчитеся розпізнавати тих людей, які вам потрібні, а решта просто втратять свою вагу. Цей досвід дуже корисний. Бережіть себе!!!

Все буде добре

23.11.2017 16:05

Все буде добре. Треба вірити.

Далі було...

23.11.2017 12:32

Іноді мені здається, що я закохана в роботу. Насправді сенсом мого життя є донечка. Їй уже 19. Вона навчається у виші, приїздить додому щоп'ятниці. То найщасливіші миті мого життя. Тепер я намагаюся вихідні присвятити їй. Раніше, коли Юлечка ще навчалася у школі, я була поганою мамою....

Щоб побачити світанок, потрібно перечекати ніч

22.11.2017 09:41

Колись давно мене назвали в честь маминої сестри. За вісім місяців до мого народження вона померла. Мамина сестра Оля була ще зовсім молодою. Катаючись на ковзанах, вона впала, ударилась головою, стався крововилив у мозок. Можливо, тепер її б урятували. А тоді в маленькій лікарні райцентру...

Чому починаю цю сторінку

22.11.2017 09:36

Іноді на душі так щемно, що хочеться виговоритися, поділитися потаємним чи просто тим, що турбує. Зізнаюсь, у дитинстві ніколи не вела щоденника. Не було такої потреби. Ми з сестрою Наталею - близнята. Саме тому у мене завжди була людина, якій я говорила все. Вона є і тепер. Навіть на відстані ми...