Легенда про десять корів

03.12.2015 12:43

Дуже люблю розповідати моїм акторам легенду про десять корів. Поділюся нею  і з вами, любі читачі.

Одного разу два моряки вирушили в мандрівку по світу, щоб знайти свою долю. Припливли вони на острів, де їх запросили до вождя одного з племен, у якого  було дві дочки. Старша – красуня, а молодша – не дуже. 
Один з моряків сказав своєму другові: 
 –  Я знайшов своє щастя, залишаюся тут і одружуюся на дочці вождя. 

–       Так, ти маєш рацію, старша дочка вождя красуня, розумниця. Ти зробив правильний вибір – одружуйся. 
 – Ти мене не зрозумів, друже! Я одружуся на молодшій дочці вождя. 
 – Ти що з глузду з’їхав? Вона ж така … не дуже. 

–        – Це моє рішення, і я це зроблю.

Друг поплив далі в пошуках свого щастя, а наречений пішов свататися. Треба сказати, що в племені було прийнято давати за наречену викуп коровами. Хороша наречена коштувала десять корів.  Пригнав він десять корів і підійшов до вождя. 

–  Вождю, я хочу взяти заміж твою дочку і даю за неї десять корів! 
– Це хороший вибір. Моя старша дочка красуня, розумниця, і вона варта десяти корів. Я згоден.

–       Ні, вождю, ти не зрозумів. Я хочу одружитися на твоїй молодшій дочці. 
 – Ти що, жартуєш? Не бачиш, вона ж така … не дуже. 

–        – Я хочу одружитися саме на ній. 

 –  Добре, але як чесна людина я не можу взяти десять корів, вона того не варта. Я візьму за неї три корови, не більше. 

– Ні, я хочу заплатити саме десять корів. 

 –  Але вона не варта  десяти корів. Добре, я візьму за неї 5 корів. Не більше. 
 – Ні, я хочу заплатити саме десять корів і ні однією менше. 
Довелося вождю погодитися. Молоді побралися. Минуло кілька років, і мандрівний друг, вже на своєму кораблі, вирішив відвідати  товариша і дізнатися, як у нього життя. Приплив, іде по берегу, а назустріч  – жінка неземної вроди. Він її запитав, як знайти його друга. Вона показала. Він швидко знайшов потрібний будинок і побачив свого друга в оточенні гарненьких діточок. 

 –  Як живеш?

– Я щасливий. Тут на подвір’я зайшла саме та жінка неземної вроди. 
         – Познайомся. Це моя дружина. 

–  Як? Ти одружився ще раз? 

 – Ні, це все та ж жінка.

–                      Але як сталося, що вона так змінилася? 

–                      А ти запитай у неї сам. 

Підійшов друг до жінки і питає: 

–       Вибач за нетактовність, але я пам’ятаю, яка ти була … не дуже вродлива. Що сталося, що ти стала такою прекрасною? 

–        Просто, одного разу мені допомогли зрозуміти, що я варта десяти корів.

Вірте у  своїх вихованців. Віре у себе. Формуйте у своїх дітях віру в себе і свої здібності. У того, в кого вірять, виростають крила. Я бажаю вам віри, творчих злетів, любові до справи, якою займаєтеся.