Шкільний театр "Точка зору"

Про створення театру у школі мріяла давно. Дуже хотілося дати дітям усе найкраще, допомогти повірити у свої здібності. Спочатку проводила літературні вечори, поетичні читання. А потім був вересень 2007. Ми готувалися до семінару вчителів світової літератури. Саме тоді у видавництві «Шкільний світ» з’явився сценарій вистави за повістю Б. Васильєва «А зорі тут тихі». Прочитавши його, я відразу уявила у головних ролях своїх десятикласниць. Перша репетиція була невдалою. Події далекого 1941 для дітей виявилися далекими, передавати почуття героїв їм не вдавалося. І тоді я посадила їх перед комп’ютером для перегляду одноіменного фільму. Пам’ятаю, як Родіон Рудецький, котрий мав грати роль Васкова, сказав:

 – Я таких фільмів не дивлюся.

 – А ти спробуй, –  відповіла я і, залишивши дітей, пішла у своїх справах.

Коли через годину я повернулася, усі мої актори плакали. Наступна репетиція була вже зовсім іншою. Ми відразу побачили на сцені  Лізу Бричкіну, Женю Комелькову, Галю Четвертак, Соню Гурвич, Риту Муштакову.  День прем’єри вистави «А зорі тут тихі» був особливим. Усі ми дуже хвилювалися. Коли вистава закінчилася, у залі плакали всі. Дівчата, вражені своїм успіхом, теж плакали: і від хвилювання, і від болю за долю своїх героїнь. Це була єдина вистава, сценарій якої написаний не мною. Усі наступні пишу сама.

Я дуже люблю цю роботу. Щоразу, випускаючи зі школі одинадцятикласників-акторів, думаю: «А що далі? Для кого я напишу наступні ролі?»  І кожен новий рік дає мені нових талановитих юнаків та дівчат. Щороку в театр приходять нові актори. 

На щастя, я маю чудову команду. Щоб народилася нова вистава, працює цілий згуртований колектив: хореограф,  музичний керівник, педагог-організатор. Пам’ятаю, як працюючи над виставою «Зазирни у вічі старості», ми попросили принести на сцену ліжко, стіл, тубмочку, змайструвати вікно. Наші працівники-чоловіки (обслуговуючий персонал) здивовано і обурено знизували плечима, мовляв, ліжок на сцену вони ще не носили. А потім ці ж чоловіки прийшли на прем’єру – і всі запитання зникли. За рік вони виставляють декорації на сцені близько десяти разів, буває і більше. Коли цього року для вистави про події на Сході України нам потрібно було принести на сцену цеглу, вони лише запитали:

 –  Скільки? Коли?

У нас у школі є свої поціновувачі театру «Точка зору». Саме їх ми запрошуємо на прем’єру. Це група з 8 – 10 працівників школи, котрі є нашим лакмусовим папірцем: якщо нам вдасться розчулити їх, отже вистава вдалася.

За ці майже десять років  нам вдалося згрупувати навколо театру команду молодих та завзятих педагогів, які кожного дня дивують мене своїми геніальними ідеями, натхненною працею та любов’ю до наших вихованців.

СЦЕНАРІЇ

Сценарій "Зазирни у вічі старості" Сідєльнікова.doc (84480)

Сценарій ЯКБИ НЕ ВІЙНА.doc (107008)

"Закінчився шкільний роман" випускний.doc (84480)

Сценарій "Героїня не мого роману" Героїня не мого роману 2.doc (67072)

Cценарій "Нам болить за Україну, або Недитячий погляд на війну"  Сценарій АТО.doc (96256)

Сценарій "Війна забрала щастя" Війна забрала щастя.doc (55808)