Я повернулася

Мабуть, ви погодитеся, що час почав летіти стрімкіше. Ми так завантажені паперовою рутиною, що зовсім не маємо часу на те, щоб зупинитися, подумати чи просто помовчати. Сьогодні за вікном мінус 10, кучугури снігу... І зовсім немає часу на те, щоб заперечити природі: Що ж ти робиш, завтра ж 8 Березня? Де ж наші котики, струмочки і калюжки на вулицях?  Мабуть, просто стомилися.  

 Зима видалася напрочуд довгою і важкою. Наче нічого особливого і не сталося, але якось відчула, що у мене згасли очі. Дивлюся на свої фото трирічної давності і думаю: яка ж я була молода. Насправді, мало що змінилося. От тільки очі... Якісь вони згаслі, сумні. Зрозуміла: треба щось міняти. Для мене найкращі ліки - це робота і шопінг разом з донькою. Роботу як варіант лікування відкинула відразу, тому  і вирушили  ми з донькою на шопіг. Це справді допомогло. Купили на копійку, а задоволення отримали на всі сто. Що то значить молодість. Вона ж (донька) радіє усьому: сонечку, посмішці хлопця у автобусі, кумедній шапочці на малюку.

І от я повернулася. Творча, повна ідей, шалено любляча усіх дітей школи... Сподіваюся перше весняне сонце цей ефект закріпить - і все буде добре.